link1703 link1704 link1705 link1706 link1707 link1708 link1709 link1710 link1711 link1712 link1713 link1714 link1715 link1716 link1717 link1718 link1719 link1720 link1721 link1722 link1723 link1724 link1725 link1726 link1727 link1728 link1729 link1730 link1731 link1732 link1733 link1734 link1735 link1736 link1737 link1738 link1739 link1740 link1741 link1742 link1743 link1744 link1745 link1746 link1747 link1748 link1749 link1750 link1751 link1752 link1753 link1754 link1755 link1756 link1757 link1758 link1759 link1760 link1761 link1762 link1763 link1764 link1765 link1766 link1767 link1768 link1769 link1770 link1771 link1772 link1773 link1774 link1775 link1776 link1777 link1778 link1779 link1780 link1781 link1782 link1783 link1784 link1785 link1786 link1787 link1788 link1789 link1790 link1791 link1792 link1793 link1794 link1795 link1796 link1797 link1798 link1799 link1800 link1801 link1802 link1803 link1804 link1805 link1806 link1807 link1808 link1809 link1810 link1811 link1812 link1813 link1814 link1815 link1816 link1817 link1818 link1819 link1820 link1821 link1822 link1823 link1824 link1825 link1826 link1827 link1828 link1829 link1830 link1831 link1832 link1833
конспект лекций, вопросы к экзамену

Приголосні фонеми, їх класифікація. Характеристика приголосних (зубні передньоязикові).

Система приголосних фонем, або система консонантизму СУЛМ значно складніша і більша, ніж система голосних, або вокалізму. До складу системи консонантизму СУЛМ входить 32 приголосні фонеми. Укр..мова належить до типу консонантного, адже тут приголосні переважають над голосними. Основу приголосних становлять шуми, що виникають унаслідок проходження стулення видихуваного повітря через перешкоду, що утворюється мовними органами; напруженість мовних органів при цьому зосереджена в місці створення перешколи й сила струмення видихуваного повітря більша (порівняно з голосними). Приголосні класифікують за такими принципами:

  1. за звучністю (за співвідношенням у їх творенні голосу і шуму)(сонорні, шумні (грухі та дзвінкі)).
  2. за місцем творення(за дією активного мовного органа): губні(губно-губні, губно-зубні); передньоязикові; середньоязикові; задньоязикові; глоткова, або фарингальна г.
  3. за способом творення шуму: зімкнені, або проривні(вибухові), щілинні (фрикативні), зімкнено-прохідні (носові), африкати (зімкнено - щілинні), бокові (латеральні), дрижачі (вібранти);
  4. за твердістю і м’якістю: м’які (палатальні), пом’якшені (палаталізовані).

Фонема д, - приголосна, передньоязикова, зубна, зімкнено-проривна, шумна, дзвінка, тверда. Як комбінаторний варіант д, вона може виступати перед м’якими д,т,л,н (підняти, для).

Фонема т, - приголосна передньоязикова, зубна, зімкнено-проривна, шумна, глуха, тверда. В головному вияві вона виявляється перед голосними а,о,у, е, и. перед твердими приголосними з,с, ц, дз, дж, ч, ж, ш (та, то, треба, світ). Ця фонема реалізується в ряді звукових варіантів:

  1. варіант ть, вимовляється перед ль, нь (літній, на тлі),
  2. ц, ц:, перед африкатою ц, і зубним щілинним с (багацтвом, митцем),
  3. ць, ць: перед ць, сь, (братський, тітці),
  4. ч,ч:, перед ч,ш, (заквічати, коротший).

Фонета,н –приголосна фонема, передньоязикова, зубна, зімкнено-проривна, носова, сонорна, тверда. В інваріанті це фонема реалізується перед усіма голосними крім і. в кінці сова та перед твердим и приголосними (нога, махнути, воно), перед м’якими і пом’якшеними передньоязиковими н реалізується в комбінаторному варіанті нь(синці). Фонема дз,- приголосна фонема, передньоязикова, зубна, зімкнено-щілинна, шумна, дзвінка, тверда. Ця африката зустрічається в основному при вимовлянні звуконаслідуваних слів (дзень, дзуськи).

Фонема ц — приголосна, передньоязикова, зімкнено-щілинна, шумна, глуха, тверда. Вимовляється подібно до фонеми дз. Таким є головний вияв фонеми перед усіма приголосними крім і, перед твердими приголосними та в кінці слова.