Приголосні фонеми, їх класифікація. Характеристика приголосних (середньоязикові).

Система приголосних фонем, або система консонантизму СУЛМ значно складніша і більша, ніж система голосних, або вокалізму. До складу системи консонантизму СУЛМ входить 32 приголосні фонеми. Укр..мова належить до типу консонантного, адже тут приголосні переважають над голосними. Основу приголосних становлять шуми, що виникають унаслідок проходження стулення видихуваного повітря через перешкоду, що утворюється мовними органами; напруженість мовних органів при цьому зосереджена в місці створення перешколи й сила струмення видихуваного повітря більша (порівняно з голосними). Приголосні класифікують за такими принципами:

1. за звучністю (за співвідношенням у їх творенні голосу і шуму)(сонорні, шумні (грухі та дзвінкі)).
2. за місцем творення(за дією активного мовного органа): губні(губно-губні, губно-зубні); передньоязикові; середньоязикові; задньоязикові; глоткова, або фарингальна г.
3. за способом творення шуму: зімкнені, або проривні(вибухові), щілинні (фрикативні), зімкнено-прохідні (носові), африкати (зімкнено - щілинні), бокові (латеральні), дрижачі (вібранти);
4. за твердістю і м’якістю: м’які (палатальні), пом’якшені (палаталізовані).

Фонема дь, - приголосна фонема, середньоязикова, зімкнено-проривна, шумна, глуха, м’яка.

Фонема ть, - приголосна, середньоязикова, зімкнено-проривна, шумна, глуха, м’яка. Комбінаторний варіант дь, який вимовляється перед дзвінким б (молотьба). Реалізується перед приголосним сь, в комбінаторному варіанті ць: (робиться). Наслідок асиміляції за місцем і способом творення у групі приголосних ть, сь.

Фонема ль, - приголосна, середньоязикова, бокова, сонорна, м’яка.

Фонема й, - приголосна, середньоязикова, щілинна, сонорна, м’яка. Варіанти: на початку слова перед приголосним усередині після голосного перед приголосним та в кінці слова після голосного. Ця фонема реалізується в позиційному варіанті (йти, білий).