Норми пунктуації

1. Значення розділових знаків

Пунктуаційнінорми — цевстановлені правила вживаннярозділовихзнаків на письмі (крапки, знакапитання, знака оклику, крапок, дужок, лапок, коми, крамки з комою, двокрапки, тире).

Крапка ставиться у кінцірозповідногореченняабоспонукального, якщовоно без окличноїінтонації, міжпов'язанимичастинами тексту і в іншихвипадках, напр.:Конкуренція є важливоюрушійною силою розвиткуекономічних систем, складовоючастиноюїхгосподарськогомеханізму

Знак питання ставиться у кінціпитальногоречення, в дужках у серединіцитатиабопіслянеї для виявленнясумнівуабо критичного ставлення того, хтоцитує, до наведеногоматеріалу, напр.: Як розвиваєтьсяекономікаУкраїни на сучасномуетапі?

Знак оклику ставиться у кінціокличногоречення, післявигуків, звертань, слівтак, ні, коли вони стоять на початку речення й вимовляються з виразноюінтонацією; в дужках у серединіцитатиабопіслянеї для виявуставлення автора до наведеного ним матеріалу, напр.: Провідніфірмикраїн-членівЄвропейського Союзу намагаютьсяпридбатинайбільшжиттєвоважливі та прибутковігалузівиробництва!

Крапкиставляться на позначенняперерваностіабонедокінченостіречення, пропуску в цитаті, а також коли цитата береться з серединиреченняабоцитованеречення наводиться не до кінця, напр.: Клієнтимають право відкриватисвоїрозрахункові (поточні, валютні) рахунки в одному ізсамостійновибраних ними банків…

У дужкиберутьсяпідзаголовки, поясненняіншомовних та маловідомихслів; вставні слова, речення як зауваження до тексту; прізвище автора, щостоїтьпісляцитати, наведеної з йоготворів, напр.: До оборотного капіталуналежитьчастинапостійногокапіталу (сировина, матеріали, паливо, незавершенебудівництвотощо) та зміннийкапітал, щоавансується на купівлюробочоїсили

У лапкиберутьсяцитати, застарілі, незвичайні слова абовжитівперше; індивідуальніназвизаводів, фабрик, клубів, організацій, підприємств, науковихпраць, літературнихтворів, газет, журналів, фільмівтощо, напр.: Роялті — ліцензійнавинагорода за право використаннявинаходів, "ноу-нау", патентів, випуск книг у виглядіперіодичнихвиданьабопоточнихвідрахувань.

2. Використаннякоми, крапки з комою

Одним ізнайбільшскладнихрозділовихзнаків є кома.

У простому реченнікома ставиться міжоднорідними членами речення, з'єднанимиінтонаційно, одним, двомаабокількомаоднаковимисполучниками, напр.: Вибірковий акциз в окремихкраїнахвстановлюється на телефонніпослуги, показ кінофільмів, квитки на певнівиди транспорту, комунальніпослуги.Засобипраці в процесівиробництвафункціонуютьпротягомбагатьохроків, але зберігають при цьому свою натуральну форму;

– перед сполучниками і, а також, ще й, а то й, та й, та ще, якіприєднують до попередніхчленівреченняще один елемент, напр.: Доходи державиформуютьсяпереважно за рахунокподатків, які є головнимджереломнадходжень до Д.б. (державного бюджету - авт.), а також надходженьвідзовнішньоекономічноїдіяльності;

– перед другим з парнихсполучників (не тільки… а й (не тільки… але й, не тільки… а ще й, не тільки… але також і), як… так і, хоч… але (та), не стільки… скільки), щовживаються при однорідних членах речення, напр.: В активно-пасивнихрахунках Д. (дебет — авт.) можевказувати як на збільшення, так і на зменшення;

– перед словами а саме, як-от, як та ін., що стоять у реченні з однорідними членами післяузагальнюючихслів, напр.: Процес продажу — етапи, якідолаєпродавець при продажу товару, а саме: пошуки та оцінкапотенційнихпокупців, попередняпідготовка до візиту, підхід до клієнта…;

– длявиділеннявставнихслів, речень, напр.: Банки, щорозміщуються поза офіційною сферою обігудолара США, приймають за певний процент депозити, виражені в доларах, а потімпереуступаютьцізасоби, як правило, за вищий процент іншомубанку;

– для виділенняпорівняльнихзворотів, щовводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж та ін., напр.: Н.р.ч. (необх. робоч. час — авт.) визначаєвартістьробочоїсили як товару, а споживчавартістьцього товару полягає у здатностістворювативартістьбільшу, ніж йоговартість;

– для виділення прикладок, а такожвідокремлених прикладок, щопочинаються словами як, тобто (себто, цебто), або (=тобто) тощо, напр.:Характерноюознакою банкнотного обігу є йогогнучкість, тобто здатністьпристосовуватизагальнумасубанкнотіввобігу до йогореальних потреб;

– для виділеннязворотів, щообмежуютьабоуточнюютьзмістусьогоречення й починаються словами крім (опріч), за винятком, особливо, включаючи, замість, наприклад, навіть, зокрема й под., якщо вони виразноінтонаційновідокремлюються, напр.: Засновниками, акціонерами, учасникамикомерційнихбанківможуть бути юридичні та фізичні особи, окрім рад народнихдепутатів…;

– для виділеннявідокремленихозначень, напр.: Індексицінміжнародноїторгівлі, визначені на основібазиснихцін, публікуються у міжнародній і національнійзовнішньоторговійстатистиці;

– для виділеннявідокремленихуточнювальнихобставин часу, місцятощо; відокремленихобставин, вираженихдієприслівниковимизворотами та одиничнимидіприслівниками, якіозначають час, причину, умовудії, напр.: При лізингуорендодавецьзобов'язується на певнийтермінрухоме і нерухомемайно за узгодженуорендну плату, включаючиризик, пов'язаний з правом володіння,передаватиорендоодержувачеві.

У складномуреченні кома ставиться для відокремленнячастин, щовходять до безсполучникового, складносурядного, складнопідрядногоречень, а також до складнихречень з кількома типами синтаксичногозв'язку, напр.: Держава ніколи не булапасивнимспостерігачемрозвиткуекономіки, вона завждивтручалася у господарськежиття; На лицьовомубоцієвропейських монет новітнього часу вміщено символ республіки, якщо в країніреспубліканський лад, абозображення правителя, коли цемонархія.

Крапка з комою ставиться міжпоширенимиоднорідними членами речення, особливо якщо в серединіхочби одного з них є коми; міжчастинами, щовходять до складного речення, коли вони поширеніабо в серединіїх уже є розділові знаки;міжгрупаминезалежнихречень, коли необхідновказатимежіміж ними, на відмінувідрозмежуванняокремихречень, напр.: К. (кредиторами — авт.) можуть бути постачальники, яким за певних причин не оплатили поставку матеріальнихресурсів; підрядчики, якимданепідприємствозаборгувало за виконаніроботи; працівники, якимнараховано, але ще не видано зарплату тощо; До системиСВІФТ входятьпровідні банки більшостікраїнсвіту; цезабезпечуєїмнадзвичайношвидке і дешевездійсненняміжнароднихрозрахунків та іншихміжбанківськихоперацій.

3. Вживання тире і двокрапки

Двокрапка ставиться перед однорідними членами реченняпісляузагальнюючого слова або коли йогонемає, міждвомачастинами у безсполучниковомуреченні, коли друга розкриваєзмістпершої в ціломуабо одного з їїчленів, а такожвказує на причину того, про щойдеться в першійчастині, напр.: Розрахунок ВНП можнаробитидвома шляхами: за витратами і доходами; Цінніпапериможуть бути об'єктомбанківськихінвестицій за умов: вони повинніобертатися на ринку і бути борговимизобов'язаннями.

Тире ставиться міжпідметом і присудком, коли вони обидвавираженііменникомабокількіснимчислівником у Н.в., а дієсловазв'язкинемає, напр.:Акцептант — особа, яка зобов'язанасплатитипевну суму за пред'явленимрахункомабо векселем;

– перед це, оце, то, ось, (це) значить, якщоприсудоквираженийіменником у Н.в. абонеозначеною формою дієслова і приєднується за допомогоюцихслів до підмета, напр.: Головне підприємство — цепідприємство, щовиготовляєкінцевупродукцію…;

– на місціпропущеного члена речення, переважноприсудка, напр.: Зростаннятоварнихзапасів у ньому (балансі товарного забезпеченняроздрібноготоварообігу — авт.) розглядається як форма використанняресурсів, а скорочення — якзалучення до товарообігудодатковихресурсів);

– перед узагальнюючим словом, щостоїтьпісляодноріднихчленівречення, напр.: КВД (касавзаємноїдопомоги — авт.) створюється при профспілковихорганізаціях для робітників і службовців — членівпрофспілки, у відділахсоціальногозабезпеченнямісцевих рад народнихдепутатів — для пенсіонерів;

– післяпереліку, якщоперелікіде за узагальнюючим словом і не закінчуєречення, напр.: Статистика як наука застосовуєрізніметоди: статистичнеспостереження, економічнііндекси, групування, середнівеличини, балансовий метод вивчення — і відображаєвиконанняпланіврозвиткукраїни;

– для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінціречення й перед ними можна, не змінюючизмісту, вставити а саме, напр.: Грошовікупюривипускаютьсярізногономіналу –відодиниці до ста і більше…;

– міжчастинамизаперечногопорівняння, напр.: Вищарентабельність — меншийризиквкладання грошей у підприємство;

– міжчастинамибезсполучниковогочискладносурядногоречення, якщо в другій з них подано висновокабонаслідокдії, причини, умовипершоїчастини, напр.: Збільшуєтьсятрудовий стаж — створюютьсяумови для службовогозростання, підвищеннязаробітної плати, права на отриманнярізнихпільгвідпідприємстватощо;

– для виділенняпоширеноїгрупивставнихслів, виразів, що стоять у серединіречень, напр.: На рівнігосподарських ланок — підприємств, фірм, об'єднань та інших структур — при Р. (розподілі — авт.) новоствореноївартостіутворюютьсятакіспецифічніформидоходів, як заробітна плата, прибуток, дивіденд, рента.