Редакторська підготовка тексту. Цитати. Способи введення цитати в текст. Навести реальні приклади та проаналізувати.

ЦИТАТИ

Слово цитата — німецького походження (німецьке zitat, латинське cito означають наводжу, проголошую). Узагальнено означає точний, буквальний витяг з якогось тексту або чиєїсь промови. У видавничому контексті це поняття вживається для позначення частини тексту, запозиченого й дослівно відтвореного з певною метою з твору іншого автора.

Способи уведення цитати в текст

Існує кілька способів уведення цитати в текст. Маємо на увазі, що цитатами можуть бути: окремі словосполучення або одне речення (коротка цитата); цілий фрагмент тексту, який складається з одного або кількох абзаців чи й сторінок (велика за обсягом цитата). Розглянемо, таким чином, обидва варіанти.

Коротка цитата. Проілюструємо способи введення в текст короткої цитати на прикладі речення з книги І. Огі- єнка "Історія української літературної мови". Курсивом виділятимемо варіанти самої цитати: "Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб; і поки живе мова, житиме й народ, як національність". а) цитата подається повністю після слів того, хто цитує: І. Огієнко про значення мови в житті того чи іншого народу сказав так: "Мова —душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб; і поки живе мова, житиме й народ, як національність"\ б) цитата подається повністю перед словами того, хто цитує: "Мова — душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб; і поки живе мова, житиме й народ, як національність", — так сказав про значення мови для кожного народу видатний український учений І. Огієнко; в) цитата подається повністю, але розривається словами того, хто цитує: "Мова, — наголошував І. Огієнко, —душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб; і поки живе . мова, житиме й народ, як національність"', г) цитата подається у вигляді окремих слів, узятих з одного речення автора із зміненим відмінюванням таких слів: Іван Огієнко називав мову "душею нації, її святощами, її найціннішим скарбом" \ д) цитата подається в скороченому варіанті без викривлення думки автора: До глибоких роздумів наводять слова Огієнка: "Мова — душа кожної національності […], і поки живе мова, житиме й народ […]".

Велика за обсягом цитата: а) цитата, яка складається з кількох речень, але вміщується в один абзац, подається в межах того ж абзацу і тим же шрифтом, що й слова автора основного тексту: Тяжко було відстоювати ідею відбудови Успенського собору Києво-Печерської лаври перед любителями руїн. Виступаючи на закладенні каменя відбудови й освяченні хреста на руїнах собору після молебня 8 квітня 1991 року, митрополит Філарет сказав: "Господь сподобив нас цього дня закласти камінь і освятити хрест. Протягом 900 років храм був святим місцем для віруючих і страждаючих, які боролися з гріхом, недугою, хотіли жити по правді Христовій. П'ятдесят років тому собор підірвали. Разом із знищенням рукотворного храму обміліли і наші душі…" (Д. Степовик. Історія Києво-Печерської лаври"); б) цитата, яка складається з кількох абзаців, подається у видавничому оригіналі автономно від слів того, хто цитує, в такий спосіб: • відділяється від основного тексту верхньою і нижньою відбивкою за умов набору її таким самим шрифтом, як і основний текст; • має іншу шрифтову гарнітуру, розмір шрифту, інколи — і ширину шпальти (як правило, з відступом праворуч).