Шляхи аналізу літературного твору

• за розвитком дії, "вслід за автором", послідовний аналіз
• пообразний
• проблемно-тематичний

Водночас намагання самостійно вести літерат.дослідження допоможе вчителеві спонукати учнів до пошуку нових, оригінальних трактувань літ.явищ. Таке сприйняття літератури наближатиме їх до особистісного розуміння мистецтва.

Обираючи шлях аналізу кожного конкретного твору, вчитель враховує такі чинники:

• наскільки глибоко й різнобічно учні відчули і зрозуміли твір
• сам текст, його обсяг, зміст, виховну спрямованість
• ступінь залучення літературознавчого матеріалу
• якість перекладу

Аналіз "вслід за автором" може використовуватися в будь-якому класі. Попередньо вчитель перечитує текст, ділить його на логічно завершені змістові частини та складає до кожної з них систему запитань, спрямованих на анліз твору в єдності змісту і форми.

Якщо твір невеликий за обсягом, кожна частина зачитується в класі, після чого проводиться бесіда-анліз.

Така робота вимагає уважного, вдумливого читання, глибоого розуміння прочитаного, сприяє формуванню навичок відчуття стилю окремого автора, його мови.

Цей шлях аналізу доцільний під час вивчення повісті-притчі "Старий і море".

Слово вчителя, бесіда.

Далі читають учні. Знаючи, яка робота чекає на них пісял прочитання кожної частини, вони дедалі уважніше вдивляються в текст, крок за кроком досліджують його. Композиція, розкриття теми, ідейно-художня вартість, образи повісті-всі компоненти, що складають цілісність її естетичної структури, осмислюються учнями у звязку з розвитком сюжету.

Якщо учні читають текст вдоа, то вчитель готує систему запитань до ідейно-художнього аналізу кожної його частин.

Доцільно використоввувати й під час вивчення драматичних творів, адже щоб визначити особливості конфлікту п.єси, важливо простежити розвиток дії.

У шкільній прктиці найчастіше викорстовується пообразний шлях аналізу твору. Це зрозуміло, бо в центрі кожного художнього твору є образ або образи людей, тварин, речей чи інших істот, створених фантазією автора.

Саме цей шлях сприяє утвердженню погляду на літераутру як людинознавство, що ставить перед читачами важливі для кожної особистості питання морального характеру, естетичного та соціального спрямування: хто я? що таке добро і зло? Тоюто - це ті проблеми, над якими завжди замислюється молоде покоління. Сучасні школярі-старшокласники-не виняток у цьому загальнолюдському процесі пршуків себе.

Однак, можна погодитися і з наріканнями, викликаними традиційним пообразним аналізом. Він зводився здебільшого до поділу на позитивних та негативних героїв, і навіть цей розподіл був чітко виховну мету під час вивчення того чи іншого худ.твору.

Він вимагає:

• теоретично визначити й усвідомити, що означає "пообразний шлях аналізу"
• переконатися в доцільності викоритсання цього шляху аналізу для конкретного худ.творпровести підготовчу роботу для проведення цього аналізу
• вивчити всі можливості та обрати для себе найефективніші (виходячи з особостих уподдобань, підготовленості учнівського колективу, особливостей твору тощо)етоди його реалізації
• визначити особливості та значення саме цього шляху вивчення твору.

Теоретичне визначення пообразного шляху базується на розуміння поняття художний образ. С-ма худ.образів стає домінантою, за допомогою якої у єдності форми і змісту розглядаються всі інші компоненти аналізу.

Використовуючи прийом актуалізації опорних знань, учитель має переконатися, чи засвоїли учні поняття: художний образ світу (людина, природа, речевий світ), автор, оповідач, вічний образ, бібілійний образ, національний образ.

Розробка системи образів.

Види підготовчох роботи для пров.поообразн.аналізу:евристична бесіда, тест, вибркове читання, анкетування.

Проблемно-тематичний. Цей вид роботи не відкриття сучасної м-ки. Пошуками ефективних видів робіт зайалися Коменський, Песталоцці, Ушинський, психологи - Рубінштейн, Лєонтьєв, дидакти - Бабанскьйи, Скаткін. До них зверталися методисти, розробляючі ідеї повязані з проблемним навчанням (Стоюнін, Острогорський, Бугайко, Сафонова).

Система вивчення літ.твору-проблемне навчання-передбачає шлях:

• від визначення проблем до поблемних запитань
• від поблемних запитань до проблемної ситуації
• від пробл.сит.до пробл.завдань
• від пробл.завдань до пошукової роботи, спрямованої на виявлення напрямів вирішення визначених проблем.

Формулюючи проблемні завдання, важливо звернути увагу на те, щоб воони були зрозумілі для учнів, відповідали їхнім віковим особливостям, викликали зацікавленість, спонукали до пошукової роботи, мали чітко висловлену перспективність, можливість виходу на інші, важливіші питання, що охоплюють більший обсяг літ.матеріалу.

Посідовність реалізації вчителем проблемон-темат.аналізу твору. найперше необхідно:

• переконатися в доцільності вибору саме такого шляху аналізу. Чи справді у творі проблема чи ряд проблем є його основою, логічним центром
• запропонувати учням уважно прочитати твір і спробувати визначити його проблеми, встановити їхній характер (соціальні, філософські, політичні)
• на уроці чітко сформувати проблеми і вирішити, які з них найважливіші
• визначити проблеми, які будуть розглядатися учнями в класі, які-самостійно вдома
• підібрати матеріал з тексту для розгляду кожної проблеми
• підібрати матервпл з підручника, додаткової літ-ри
• послідовність темат.аналізу:визначити тему худ.твору з метою її всебічного розкриття, оголосити вже означені проблеми, розпочати пошук авторських шляхів вирішення.

До цієї роботи залучаються всі компоненти худ.твору, які сприяють визначенню напрямів вирішення проблеми твору, його змісту й форми, розумінню твору в цілому.

Маранцман: "Проблемний аналіз-це ланцюгова реакція запитань, проблемних ситуацій, які викликають в учнів потяг до дослідницької роботи".