Чергування приглшосних фонем за винятком явищ 1 та 2 палатал1зац1й. Чергування твердих задньоязикових і фарингальної з передньоязиковими твердими свистячими: ігі - ізі, ікі - іці, іхі - ісі

Відзначене чергування трапляється лише у сфері словотвору - при утворенні іменників з а допомогою суфікса -ств(о): козак - козацтво, юнак - юнацтво, парубок - парубоцтво, убогий - убозтво. птах - птаство. Як відомо, подібні іменники утворюються шляхом'додавання суфікса -ств(о) до основи іменника: козак +-ств(о) > козацтво, юнак + -ств(о) > юнацтво.

Юнак - юнацтво

ІСТОРІЯ ЯВИЩА: *юнак + ьств(о) > юначьство > юначетво > юнацетво > юнаццтво > юнацтво).

к > ч' (відбулося явище І палаталізації: задньоязиковий [к] перед голосним переднього ряду [ь] перейшов у [ч']);
ь_> 0 (зредукований у слабкій позиції занепав);
ч' > ч (відбулося ствердіння шиплячих);
Ік: > цс (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с] вплинув на попередній шиплячий [ч] і уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, часткова, за місцем і способом творення);
цс > цц (відбулася асиміляція: попередній зімкнено-щілинний [ц] вплинув на наступний щілинний [с] і повністю його уподібнив: асиміляція прогресивна, контактна, повна, за місцем і способом творення, на письмі відбита);
цц> ц (відбулося стягнення).

Птах - птаство

ІСТОРІЯ ЯВИЩА: *птах + ьств(о) > пташьство > пташство > г.тасстзо > птаство

х > ш' (відбулося явище І палаталізації: задньоязиковий [х] перед голосним переднього ряду [ь] перейшов у [ш']);
ь_> 0 (зредукований у слабкій позиції занепав);
ш' > ш (відбулося ствердіння шиплячих);
шс > сс (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с] вплинув на попередній шиплячий [ш] і повністю уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, повна, за місцем і способом творення, на письмі відбита);
сс > с (відбулося стягнення).
Чергування твердих або м'яких передньоязикових із твердими передньоязиковими шиплячими іді - іджі. ід'і - ІджІ, [д] - [ж]. іті - [ч]. Іт'І - ічі. ІзІ - [жі, із'і - [жі. ІсІ - Іш]. Іс'і - іші. Іц] - Іч]. Іц'] - Іч]

Це чергування наявне передусім при відмінюванні дієслів: садити - саджу, крутити - кручу, возити - вожу, гасити - гашу, вертіти - верчу, висіти - вишу, їздити - їжджу, пустити — пущу.

Подібні чергування виникли під впливом наступного j, що виконував роль суф1кса

Цс явище наявне і при творенні іменників типу: сушити - суша (*сух+jа), носити - ноша (*нос+jа), пустити - пуща (*пуст+jа).

ІСТОРІЯ ЯВИЩА:* пуст+jа > пуcча > пушча (орф. пуща).

т+j>ч
сч > шч (орф. щ) (відбулася асиміляція: наступний шиплячий [ч] вплинув на попередній свистячий [с] і уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, часткова, за місцем і способом творення, на письмі відбита).

Крім того, це чергування наявне:

при творенні дієприкметникових форм: запросити - запрошений, пестити - пещений, сидіти - засиджений, коптіти - закопчений;
у дієсловах із суфіксами -а, -ти, -ува(ти): розмістити - розміщувати, виносити - виношувати, закрутити - закручувати, вінець - вінчати, кінець - кінчати:,
в іменниках при утворенні форм кличного відмінка: отець - отче,

хлопець - хлопче, князь - княже, швець - шевче;

в іменниках при словотворенні перед іншими іменниковими суфіксами: лице - личко, серце - сердечко (сердечний), сонце - сонечко, вівця - вівчар, хлопець - хлопчак, кравець - Кравченко, водиця - водичка палець - пальчик, лисиця - лисичка, синиця, синичка-,
у прикметниках при словотворенні перед прикметниковими суфіксами -ч(ий), -н(ий): молодець - молодечий, мовознавець - мовознавчий, столиця — столичний.

Овруч - овруцький

Овруч + с'кий > овручс'кий > овруц'с'кий > овруц'ц'кий > овруцький

чс' > ц'с' (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с'] вплинув на попередній шиплячий [ч] і уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, часткова, за місцем і способом творення та за м'якістю):
ц'с' > ц'ц' (відбулася асиміляція: попередній зімкнено-щілинний [ц'] вплинув на наступний щілинний [с'] і повністю його уподібнив; асиміляція прогресивна, контактна, повна, за місцем і способом творення, на письмі відбита);
ц'ц' > ц' (відбулося стягнення).

Париж - паризький

Париж + с'кий > парижс'кий > париз'с'кий > паризький >париз'кий

зйс' > з'с' (відбулася асиміляція: наступний свистячий [с'] вплинув на попередній шиплячий [ж] і уподібнив його; це асиміляція регресивна, контактна, часткова, за місцем і способом творення та за м'якістю);
з'с' > з'з' (відбулася асиміляція: попередній дзвінкий [з'] вплинув на наступний глухий [с'] і повністю його уподібнив; асиміляція прогресивна, контактна, повна, за дзвінкістю, на письмі відбита);
з'з' > з' (відбулося стягнення).

Чергування однієї фонеми із сполученням двох фонем: 161 - Ібл], [6] - Ібл']., ІПІ - ІплІ. ІпІ - Іпл'1, [м І - ІМЛІ. ІМІ - Імл'І, ІВІ - ІВЛ], ІВІ - ІФІ - ІФл'І.

Відбувається чергування губної із сполученням „губна +Іл'І" Це чергування наявне, передусім, при утворенні особових форм дієслів (І особа однини, III особа множини), деяких дієприкметників: ловити - ловлю - ловлять, любити - люблю - люблять, графити - графлю - графлять, виробити - виробляють - вироблений, затопити - затоплюють - затоплений; а також у спільнокореневих словах: земний -земля, гребти - гребля, крапати - крапля, годувати - годівля.

Чергування однієї фонеми із сполученням двох фонем: ІбІ - ІбjІ, ІпІ - ІпjІ. ІмІ - Імj]. Ів] - Івj], ІФІ - ІФjІ.

Це чергування належить бо пізніших періодів порівняно з іншими чергуваннями приголосних. Воно виникло внаслідок виділення в українській мові [j] після ствердіння в ній губних приголосних в середині складу після [а]: дерево - дерев'яний, солома - солом'яний, корова - коров 'ячий. голуб - голуб 'ята.

Чергування однієї фонеми зі сполученням двох таких самих або однотипних.

Це чергування відбувається при словозміні іменників і є результатом фонетичного подовження звуків унаслідок повної прогресивної асиміляції: молодь - молоддю, розкіш - розкішшю, сіль — сіллю, ніч - ніччю, подорож - подорожжю, стать - статтю, мазь - маззю; знання - знань, зусилля - зусиль, протиріччя - протиріч, страхіття - страхіть.