Особливості перекладу християнської літератури в Індії та на Сході. Персоналії

Працями біблеїстів і місіонерів Свящ. Письмо було перекладено майже на всі мови народів Сходу: від Арабсько-Іранського до Індокитайського регіонів. Зазначимо основні з них. Арабські переклади. Християнська проповідь серед араб. народів до ісламського періоду не відрізнялася інтенсивністю. Не отримала вона широкого поширення і в ісламський період. У наст. час чисельність арабів-християн досягає ок.3-5% від усього араб. населення світу. Найдавніші фрагменти араб. перекладу Біблії пізнього 8 в. виявлені в Дамаску і опубліковані в 1902. До того ж часу відноситься переклад ВЗ, зроблений з * масоретського тексту юдаїським філософом з Єгипту Саада бен Йосифом (892-942). Переклад був включений в ранні поліглотти (Паризьку і Лондонську). Існувало й дек. ін СР-століття.переказів, що належали євр. богословам. Дата першого пер. НЗ не встановлена. Найдавніший рукопис його (10 ст.) був знайдений на о-ві св. Катерини. У 1591 в Римі було вперше надруковано араб. Євангеліє, в тому ж році - арабо-латинська білінгва. У 1876-80 в Бейруті вийшов переклад Біблії, зроблений з оригінальних мов франц. єзуїтами. Це видання, що стало найбільш поширеним серед араб. християн, було забезпечено таблицями, примітками та ілюстраціями.

Індійські переклади.

За давнім переказом, християнство було впершепроповідана в Індії апостолом Фомою. У ІІст. там вів місіонерську роботу Панта, вчитель Климента Олександрійського. У наст. час на всьому інд. субконтиненті налічується бл. 3% християн, причомубільшість їх живе на півдні Індії (ок.38% південноіндійського населення). Першийіндійський пер. Біблії надрукований у 1715. На тамільській яз. Біблія вийшла в 1890, на сингальською - в 1896, на мові урду - у 1924.

Сьогодні писання переведено на 118 мов інд. народів, включаючи древній санскрит, і таким чиномвоно доступне для 98% населення країни. В Індії існує біблійне товариство зцентром у Бангалорі, що входить в Об'єднані біблійні товариства.

Також з XV-XVI ст. переклади Біблії з’явилися і в Китаї, Японії, Персії, Туреччині. Перший турецький пер. був зроблений уродженцем м.Львова Войцехом Бобовського (пом.1675), що потрапив у турецький полон і жив у Стамбулі під ім'ям Алі Бей.

Печатал книги Галена, Цицерона, Светония, Маро, а также — вопреки существовавшему тогда запрету — Псалтирь.