link655 link656 link657 link658 link659 link660 link661 link662 link663 link664 link665 link666 link667 link668 link669 link670 link671 link672 link673 link674 link675 link676 link677 link678 link679 link680 link681 link682 link683 link684 link685 link686 link687 link688 link689 link690 link691 link692 link693 link694 link695 link696 link697 link698 link699 link700 link701 link702 link703 link704 link705 link706 link707 link708 link709 link710 link711 link712 link713 link714 link715 link716 link717 link718 link719 link720 link721 link722 link723 link724 link725 link726 link727 link728 link729 link730 link731 link732 link733 link734 link735 link736 link737 link738 link739 link740 link741 link742 link743 link744 link745 link746 link747 link748 link749 link750 link751 link752 link753 link754 link755 link756 link757 link758 link759 link760 link761 link762 link763 link764 link765 link766 link767 link768 link769 link770 link771 link772 link773 link774 link775 link776 link777 link778 link779 link780 link781 link782 link783 link784 link785
конспект лекций, вопросы к экзамену

Поняття про звуковий склад мови. Аспекти вивчення мовних звуків.

Основною фонетичною одиницею є звук. У реальному функціонуванні мови звуки ізолбьовано не вживаються. Вони існують лише в мовленнєвому потоці, у складі значущих одиниць мови(морфем, слів, речень)

Звук у мові — найдрібніша акустично-артикуляційна одиниця мовлення, конкретний варіант фонеми, як звукового інваріанта в системі.

Кожна мова має свій набір, свою систему звуків, які певною мірою відрізняються від звукових систем інших мов(українського фарингального г немає у жодній слов`янській мові)

Звукова сторона мови — явище складне, і тому звуки вивчаються як різнопланові явища: звуки людина вимовляє і чує, тобто вони реалізуються в двох аспектах — акустичному та артикуляційному.

Виділяють такі аспекти вивчення звуків:

1,Фізико-акустичний аспект.

Звук людської мови - фізичне явище. Усі звуки, в тому числі і мовленнєві, - це хвилі, які виникають унаслідок коливання фізичного тіла. Так, звук скрипки чи бандури виникає внаслідок коливання струни. Звуки людської мови утворюються коливанням голосових зв'язок і приводяться в рух струменем повітря з легенів.

Звук як фізичне явище має акі характеристики: висота звука, сила звука, довгота звука, темб.

2. Анатомо-фізіологічний аспект.

аспект передбачає вивчення процесу творення звука, склад і роботу мовленнєвого апарату.

Звук — те, що вимовляється і чується, а тому в творенні та сприйнятті звуків важливу роль відіграє центральна нервова система, яка є першоджерелом звука: від неї йдуть імпульси до мовних органів, вона власне керує рухами всіх мовних органів. Поняття «мовні оргами» є умовним, адже від природи таких органів немає. Це органи дихання, гортань, надгортана порожнина.

Робота мовних органів спрямована на вимовляння певного звука, називається артикуляцією звука.ю

Артикуляція має три фази:

  1. екскурсія — вихід мовних органів у положення, необхідне для творення певного звука.
  2. витримка — момент творення звука
  3. рекурсія — повернення мовних органів назад, у початкове положення.

3. Лінгвістичний аспект.

Цей аспект іноді ще називають функціональний, фонологічний, соціальний. Головний аспект. З цього боку звуки вивчаються як одиниці мовної системи, які в процесі спілкування виконують певні функції. Це одиниці з яких утворюються одиниці вищого ярусу — морфеми, слова; у словах заміна одного звука може призвести або до зміни значення слова(рік, вік, сік, тік), або до зміни форми слова (село, села). Отже, звук як лінгвістична одиниця виконує в мові певні функції.

4.Перцептивний аспект.

Звук повинен бути сприйнятий на слух і розпізнаний серед інших.